Як щирі християни Ярослав Мудрий і Володимир Мономах не могли порушити Заповідь Божу "Не убий", якій відповідала самоназва "русичі". Так що не слід дивуватися ЖОРСТОКОСТІ, ПІДСТУПНОСТІ і ВОЙОВНИЧОСТІ тих, хто з гордістю називає себе ПРИКМЕТНИКОМ "руССкіє". Гени.
б) "ВТІКАЧІ" за межі Русі-України від сплати великих БОРГІВ (ну, це як російськомовні мешканці Криму проголосували на референдумі за "ВТЕЧУ" з України в Росію, тому щоб не віддавати величенькі БОРГИ ЗА КРЕДИТИ, які їм надав Приватбанк); в) русскімі ставали й БІЖЕНЦІ за межі Русі під час усобних війн, які вели між собою руські удільні князі в період політичної феодальної роздробленності. ІЗГОЯМИ (вигнанцями) ставали ВБИВЦІ і ҐВАЛТІВНИКИ, яких висилали за р. Оку, тому що в збірниках РУСЬких (!!!) законів "Руській правді" Ярослава Мудрого, "Правді Ярославичів" та "Уставі" Володимира Мономаха не передбачалося покарання у вигляді СМЕРТНОЇ КАРИ навіть за вбивство.
Самоназва "русичі" – означала "ЖИТТЄлюбні", "ті, що визнають право кожної людини на ЖИТТЯ", назва Русь" – "ЖИТТЄздатна КРАЙіна", тобто "та, що ЗДАТНА на сприятливі для ЖИТТЯ природно-кліматичні укови", а плодюча "Руська земля", щo родила русичам великі врожаї ЖИТА, щоб їхнє ЖИТТЯ не ледь ЖИВОТіло, а буяло, мала значення "ЖИТТЄдайна". А от назва “русскіє”, яким з гордістю пишаються північно-східні сусіди українців, у давні часи мало непривабливе значення (було означенням слів): а) "ІЗГОЇ", тобто вигнанці з КРАЙіни Русі за її межі;
Знаючи історію Київської Русі не по підручникам, а по літописам, не важко допетрати яким було походження назви-прикметника "руССкіє" (хто такі "русскіє"?). М. Ломоносов не зміг довести німцю Міллеру, якого за цариці Анни та імператриці Катерини ІІ вважали "головним [придворним] істориком" Російської імперії, СЛОВ’янське походження назви "Русь" тому, що на россійском языкє неможливо пояснити (навіть якщо дуже захотіти) гуманістичні (!) смислові значення (сенси) самоназви "русичі", назв "Русь" та "Руська земля", тому що в рос. языкє немає слова "РУХ" (рос. – "двіженіє" і виразу "бути в р?сі" (рос. – "быть в двіженіі". Загальновідомо, що РУХ – [це умова] ЖИТТЯ, а ЖИТТЯ [проявляє себе] в р?сі – ось від цієї очевидної для наших древніх пращурів ІСТИНИ і мали походження ці назви.
Люди в житті отримують зовсім не те, чого хочуть, а те, про що думають
говорять, читають, співають, планують...
"Как вы яхту назовете, так она и поплывет".
Так і для цілої країни - слід бути уважним при виборі символіки:
тут не можна навіть згадувати про щось негативне.
А що маємо у словах "першої пісні" своєї країни? Вже у перших словах
"ще не вмерла" - згадка про смерть. Чи не такими нагадуваннями люди
накликають на себе те, чого не хочуть? А хто з Українців хотів, щоб
свої душі і тіла поклала на майдані небесна сотня, а потім "небесна
тисяча" під Іловайськом? Але ж кожен з нас співав "Душу й тіло ми
положим..."!
Українська мова - на другому місці в світі по милозвучності. Україна
- співучий край. Маємо безліч пісень. Невже з них не можна вибрати щось
позитивне? Тільки послухайте
Гостьова книга
Додати коментарStepaSik
126.01.19, 11:08
прет
Ньотка
225.08.17, 13:25
З Днем народження! Щастя і здоров'я!
D@L@S
325.01.17, 09:18
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1510143132348309&set=pcb.1510143392348283&type=3
Возрождённая
42.01.17, 19:43
Вітаю з новорічними святами.
D@L@S
52.05.16, 22:52
Як щирі християни Ярослав Мудрий і Володимир Мономах не могли порушити Заповідь Божу "Не убий", якій відповідала самоназва "русичі". Так що не слід дивуватися ЖОРСТОКОСТІ, ПІДСТУПНОСТІ і ВОЙОВНИЧОСТІ тих, хто з гордістю називає себе ПРИКМЕТНИКОМ "руССкіє". Гени.
D@L@S
62.05.16, 22:52
б) "ВТІКАЧІ" за межі Русі-України від сплати великих БОРГІВ (ну, це як російськомовні мешканці Криму проголосували на референдумі за "ВТЕЧУ" з України в Росію, тому щоб не віддавати величенькі БОРГИ ЗА КРЕДИТИ, які їм надав Приватбанк); в) русскімі ставали й БІЖЕНЦІ за межі Русі під час усобних війн, які вели між собою руські удільні князі в період політичної феодальної роздробленності. ІЗГОЯМИ (вигнанцями) ставали ВБИВЦІ і ҐВАЛТІВНИКИ, яких висилали за р. Оку, тому що в збірниках РУСЬких (!!!) законів "Руській правді" Ярослава Мудрого, "Правді Ярославичів" та "Уставі" Володимира Мономаха не передбачалося покарання у вигляді СМЕРТНОЇ КАРИ навіть за вбивство.
D@L@S
72.05.16, 22:51
Самоназва "русичі" – означала "ЖИТТЄлюбні", "ті, що визнають право кожної людини на ЖИТТЯ", назва Русь" – "ЖИТТЄздатна КРАЙіна", тобто "та, що ЗДАТНА на сприятливі для ЖИТТЯ природно-кліматичні укови", а плодюча "Руська земля", щo родила русичам великі врожаї ЖИТА, щоб їхнє ЖИТТЯ не ледь ЖИВОТіло, а буяло, мала значення "ЖИТТЄдайна". А от назва “русскіє”, яким з гордістю пишаються північно-східні сусіди українців, у давні часи мало непривабливе значення (було означенням слів): а) "ІЗГОЇ", тобто вигнанці з КРАЙіни Русі за її межі;
D@L@S
82.05.16, 22:49
Знаючи історію Київської Русі не по підручникам, а по літописам, не важко допетрати яким було походження назви-прикметника "руССкіє" (хто такі "русскіє"?). М. Ломоносов не зміг довести німцю Міллеру, якого за цариці Анни та імператриці Катерини ІІ вважали "головним [придворним] істориком" Російської імперії, СЛОВ’янське походження назви "Русь" тому, що на россійском языкє неможливо пояснити (навіть якщо дуже захотіти) гуманістичні (!) смислові значення (сенси) самоназви "русичі", назв "Русь" та "Руська земля", тому що в рос. языкє немає слова "РУХ" (рос. – "двіженіє"
і виразу "бути в р?сі" (рос. – "быть в двіженіі"
. Загальновідомо, що РУХ – [це умова] ЖИТТЯ, а ЖИТТЯ [проявляє себе] в р?сі – ось від цієї очевидної для наших древніх пращурів ІСТИНИ і мали походження ці назви.
D@L@S
927.08.15, 11:18
http://music.i.ua/user/5708457/94823/
D@L@S
1027.08.15, 07:00
Люди в житті отримують зовсім не те, чого хочуть, а те, про що думають
говорять, читають, співають, планують...
"Как вы яхту назовете, так она и поплывет".
Так і для цілої країни - слід бути уважним при виборі символіки:
тут не можна навіть згадувати про щось негативне.
А що маємо у словах "першої пісні" своєї країни? Вже у перших словах
"ще не вмерла" - згадка про смерть. Чи не такими нагадуваннями люди
накликають на себе те, чого не хочуть? А хто з Українців хотів, щоб
свої душі і тіла поклала на майдані небесна сотня, а потім "небесна
тисяча" під Іловайськом? Але ж кожен з нас співав "Душу й тіло ми
положим..."!
Українська мова - на другому місці в світі по милозвучності. Україна
- співучий край. Маємо безліч пісень. Невже з них не можна вибрати щось
позитивне? Тільки послухайте