Знаючи історію Київської Русі не по підручникам, а по літописам, не важко допетрати яким було походження назви-прикметника "руССкіє" (хто такі "русскіє"?). М. Ломоносов не зміг довести німцю Міллеру, якого за цариці Анни та імператриці Катерини ІІ вважали "головним [придворним] істориком" Російської імперії, СЛОВ’янське походження назви "Русь" тому, що на россійском языкє неможливо пояснити (навіть якщо дуже захотіти) гуманістичні (!) смислові значення (сенси) самоназви "русичі", назв "Русь" та "Руська земля", тому що в рос. языкє немає слова "РУХ" (рос. – "двіженіє" і виразу "бути в р?сі" (рос. – "быть в двіженіі". Загальновідомо, що РУХ – [це умова] ЖИТТЯ, а ЖИТТЯ [проявляє себе] в р?сі – ось від цієї очевидної для наших древніх пращурів ІСТИНИ і мали походження ці назви.
Повернутися в гостьову
Додати коментарD@L@S
2.05.16 22:49
Знаючи історію Київської Русі не по підручникам, а по літописам, не важко допетрати яким було походження назви-прикметника "руССкіє" (хто такі "русскіє"?). М. Ломоносов не зміг довести німцю Міллеру, якого за цариці Анни та імператриці Катерини ІІ вважали "головним [придворним] істориком" Російської імперії, СЛОВ’янське походження назви "Русь" тому, що на россійском языкє неможливо пояснити (навіть якщо дуже захотіти) гуманістичні (!) смислові значення (сенси) самоназви "русичі", назв "Русь" та "Руська земля", тому що в рос. языкє немає слова "РУХ" (рос. – "двіженіє"
і виразу "бути в р?сі" (рос. – "быть в двіженіі"
. Загальновідомо, що РУХ – [це умова] ЖИТТЯ, а ЖИТТЯ [проявляє себе] в р?сі – ось від цієї очевидної для наших древніх пращурів ІСТИНИ і мали походження ці назви.