6.06.12 12:39

Серед безлічі думок,
В океані суму й щастя,
Через терни до зірок,
Дивна стежка простяглася.

Хтось її мина зумисно,
Хтось на неї й не ступа,
Комусь іти було вже пізно,
На півдорозі хтось зверта.

Але боятися не треба,
Твій шлях підкажуть почуття,
Й душа злітатиме до неба,
Бо назад немає вороття.

Про цю стежину чули всі,
Вона - не зрада, не провалля.
Хай знає кожен в майбутті,
Що ім'я її - КОХАННЯ!!!