11.01.17 16:35

Я пишу, а ти вже спиш. Тобі сниться метушня, якісь не зрозумілі місця і постаті людей - знайомих, але безликих. Спалахами з натовпу вихоплюються близькі та читаючи це ти вже не згадаєш хто то був. Ти через щось пролазиш, шукаєш вихід, знаходиш просвіти надії, але вони занадто маленькі, знаходиш двері, коридори, а там темно. Невідомо де з'являється мала дитина, вона капризує, крутиться, можливо плаче, а ти розгублено намагаєшся чимось їй зарадити ........ сон обривається ти прокидаєшся, крутишся скуйовджуєш постіль ..... знову засинаєш, майже під ранок..... перед тобою якась перепона чи паркан чи купа з каміння і гілок. тобі треба на той бік і ти перелазиш, дряпаєшся вимазуєшся але перелазиш .... прокидаєшся і намагаєшся згадати перелізла чи ні, шукаєш рішення ... думаєш що це могло бути