Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
Повернутися в гостьову
Додати коментар_malaya_
7.07.15 15:50
Ключи от дома в сумочке лежат,
От родины моей, что там, в огне осталась...
Я трогаю их... Пальцы так дрожат –
Давно замка родного не касалась...
Мой дом, стоит под артобстрелом.
Да, я не там! Но, знаешь, все равно,
Я день и ночь, как будто под прицелом...
И город мой в огне давно.
Я вижу улицы родные в новостях,
И смерть, что мест моих не покидает...
Глаза людей: в них гнев, и боль, и страх.
Когда закончится война, никто не знает...
За то, что сиротами сделали детей,
Лишили дома и лишили детства...
За эту кровь, за слезы матерей...
За боль отцов... кто сможет за это всё ответить?
А я стою и плачу у дверей...
Чужих дверей... и у чужого дома...
Мне б пробежать по улице моей,
Где все так близко мне и все знакомо.
Обнять бы поскорей любимую бабулю,
Прижать к груди... она ведь там осталась