Гостьова книга

Додати коментар

125.01.15, 17:58

Чи знаєш ти,
Як сильно в душу б’є безжальний дощ?
Так, ніби він завжди чекав лише мене.
А, як болить зимовий спокій нашого вікна
Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне.

Така, як ти
Буває раз на все життя,
І то із неба.
Така, як ти
Один лиш раз на все життя,
Не вистачає каяття,
Коли без тебе я.

Забути все, здається, я б ніколи не зумів,
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
І погляд твій, він вартий більше, ніж мільйони слів
Вічно далеких, як і твій улюблений Далі.

225.01.15, 17:55

Ти писала листи
Святому Валентину,
Написала бажання
Одне-єдине,
Але не знала адреси,
Куди відправити.
Він тебе цілував,
Ти його цілувала,
Він тебе кохав,
Ти його не кохала,
Боялась правду сказати,
Щоб його не образити.

Не цілуй, не цілуй,
Не цілуй, коли не любиш...
Ти ж на ранок все забудеш,
Ти усе забудеш...
Не кохай, не кохай,
Як не віриш у кохання,
Перша фраза, як остання,
Перша і остання...

Тобі хотілось тепла,
Ти зігрітись хотіла,
Ти тулилась до його
Гарячого тіла,
І намагалась бій серця
Його почути,
А на ранок боялась
Докору совісті,
Але ми герої
Із різної повісті,
Де за сценарієм -
Вранці нам разом не бути...

Не цілуй, не цілуй, |
Не цілуй, коли не любиш... |

314.02.12, 13:00

Добро пожаловать(или:посторонним вход запрещен)