Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
Гостьова книга
Додати коментарASTRAIX
117.06.17, 12:22
Я прошла не одну — много разных дорог,
Я над пропастью шла, забывая о риске,
Я узнала, что мир и красив, и жесток,
А у счастья не взять гарантийной расписки.
Я сгорала в пожарах бессонных ночей,
Замерзала я в глыбах сомнений и боли.
Запирала себя на сто тысяч ключей.
И опять отпускала с рассветом на волю.
Я твердила себе, что душа умерла,
Что во мне не осталось ни искры желаний,
Что построю я замок себе из стекла,
Из осколков разбитых своих ожиданий.
И вокруг его стен посажу я цветы —
Пусть врачуют мою беспокойную душу.
А мятежные сны и безумство мечты
Мой хрустальный покой никогда не нарушат.
Научившись едва жить с собою в ладу,
Одиночества шалью укутавши плечи,
В мир разбитых иллюзий неспешно иду
Проверять — может, время действительно лечит.