очі крізь очі
і тіло крізь тіло, і жар,
тиха кав'ярня загублена посеред хмар
білих, мов видих -
легке пташеня із грудей.
знайдеш -
і...
будеш щасливішим поміж людей.
тиха кав'ярня:
картинні півтіні і blue.
у просклянілих артеріях із кришталю
з мерехтом змочених вуст
коливається wine.
і...
наостанок - еспрессо смаку
"прощавай"...
вдруге ніхто не знаходить дорогу сюди.
все, що лишиться з тобою проси-хоч-кради:
тільки від олова опіки, знаки води,
щем
і...
рахунок з кав'ярні
"загублений рай".
далі - розпечене олово в низ живота,
змішані в подихах
вулиці,
площі,
міста,
гострі обрáзи, солодкі вершки розумінь,
хміль від мовчання
і...
рухів знесилена синь.
Дитячий? Про що і навіщо, і врешті – для чого:
Ця осінь невпинна – закурена вгору дорога,
Пилюка горища і сумнів-падлюка сповна
Нагорне, як хвиля…А листя – як мумія долі,
І літо минає, і ми проминаєм поволі,
І дохла мошва – поплавцями – в карафці вина.
Гостьова книга
Додати коментарГість: Світуся
131.01.11, 01:58
Привіт!
Гість: Rainy_evening
230.01.11, 23:45
а яке в тебе мило? [email protected]?
анонім
323.12.10, 20:54
привіт! гарний статус
як справи?
_A-S_
415.09.10, 23:40
Гість: romavorona
519.11.09, 14:45
Привіт, приємно, що мій лист козаків тобі сподобався!
не очікував такої популярності 
.
Гість: Rainy_evening
62.10.09, 12:21
поїздка )
Гість: Ангедония
715.01.09, 11:49
очі крізь очі
і тіло крізь тіло, і жар,
тиха кав'ярня загублена посеред хмар
білих, мов видих -
легке пташеня із грудей.
знайдеш -
і...
будеш щасливішим поміж людей.
тиха кав'ярня:
картинні півтіні і blue.
у просклянілих артеріях із кришталю
з мерехтом змочених вуст
коливається wine.
і...
наостанок - еспрессо смаку
"прощавай"...
вдруге ніхто не знаходить дорогу сюди.
все, що лишиться з тобою проси-хоч-кради:
тільки від олова опіки, знаки води,
щем
і...
рахунок з кав'ярні
"загублений рай".
там-та-рам-там-пам
парам-па-рай...
оооууу,
єу.
..
.
Гість: Ангедония
815.01.09, 11:49
На память.
загублений блюууз (з посвятою вогню і сріблу)
© Ніка Новікова
В затишку кленів -
зимових фарбованих вій,
просить до себе кав'ярня стриножених мрій.
впоює лагідно: спершу - мартіні і blue,
губи з корицею
і...
еклектичне: "люблю".
далі - розпечене олово в низ живота,
змішані в подихах
вулиці,
площі,
міста,
гострі обрáзи, солодкі вершки розумінь,
хміль від мовчання
і...
рухів знесилена синь.
Гість: Ангедония
91.01.09, 09:46
На лапках м'якеньких, як котик пухнастий,
До тебе хай прийде цей рік.
Усміхнеться тепло і скаже: "Ну, здрастуй!"
І радо ввійде на поріг.
Тебе він осипле добром і коханням
І, глянувши хитро з-під вій,
Здійснить всі твої заповітні бажання
І щастям наллє келих твій.
І новою долею сповниться небо,
Й годинник 12 проб'є ...
І в світі все буде від серця, для тебе -
Таким, як вітання моє!
Гість: Ангедония
101.12.08, 19:21
Ще тобі. Просто так.
Перед-осіннє
(© Ганна Осадко)
А знаєш… пояснень шукати – невдячна робота,
Бо літо – марнота, і осінь потому – марнота,
Пісок у очах і між пальцями – знову пісок.
І ми – незнайомі знайомці на пляжі пустому,
І хочеться: мамо! – додому – на небо – додому,
І квилить, і пилить всередині – тут – голосок
Дитячий? Про що і навіщо, і врешті – для чого:
Ця осінь невпинна – закурена вгору дорога,
Пилюка горища і сумнів-падлюка сповна
Нагорне, як хвиля…А листя – як мумія долі,
І літо минає, і ми проминаєм поволі,
І дохла мошва – поплавцями – в карафці вина.