22.08.14 20:05

Я повернусь…ти чуєш…повернусь!
Весняними квітучими садами.
Коли дощами досхочу нап”юсь,
Разом із перелітними птахами.

Зів”ють лелеки гнізда на дахах,
І роси будуть марити світанком.
Коли запахнуть яблуні в садах,
Я повернусь…весняним тихим ранком…

І цвіркуни прокинуться в траві.
У лісовому плетиві ожини
Загубить сонце промені свої.
Я повернусь…в погожу літню днину.

Плекати буде річка береги,
І жито буде зморено зітхати.
Я повернусь…щоб знову зацвісти
Барвінком синьооким біля хати…

Зірвуться сторінки календаря
І закружляють,як багряне листя.
Я повернусь,коли горобина
Одягне на гілки свої намиста.

І вечір знов на плечі упаде,
В очікуванні з неба зорепадів.
Я повернусь…щоб звабити тебе
Принадами осінніх листопадів…

І місяць буде спати горілиць,
І вітер буд

122.08.14, 20:08

І місяць буде спати горілиць,
І вітер буде бавитись ночами
З верхів”ями засніжених ялиць.
Я повернусь…зимовими стежками.

Коли завіє снігом всі мости,
Від криги потерпатимуть озерця,
Я повернусь…щоб більше не піти,
Щоб залишитись у твоєму серці…

автор: Надя Ковалюк

226.08.14, 21:05

... На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …

326.08.14, 21:07Відповідь на 2 від Медик

... На А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

426.08.14, 21:10Відповідь на 3 від Медик

Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

Автор: Людмила Лєгостаєва

525.09.15, 09:59

Повертайтеся вже!

п. 9 http://help.i.ua/section/11/18/#q18

621.07.16, 12:33Відповідь на 5 від Lulu

Повертайтеся вже!

п. 9 http://help.i.ua/section/11/18/#q18
Вже повернулася. Дякую, що чекали!

721.07.16, 22:21Відповідь на 6 від Медик

Вау-вау!
Вражений і радий ще одному поверненню "безнадійно зниклих". Народ поступово збирається
Якби не моє кредо "Не випитувати", то запитав би про причини такого довгого зникнення.

Будьмо

824.07.16, 13:43Відповідь на 7 від Lulu

Дякую Вам за теплу зустріч!

Причини моєї відсутності тут - не варті уваги,
важливіші причини мого повернення.
Радію можливості знову перебувати в колі милих Друзів, розумних і веселих людей.

Будьмо

925.06.20, 13:44Відповідь на 1 від Медик


1025.06.20, 13:49Відповідь на 4 від Медик



Додати коментар
Сторінки:
1
2
попередня
наступна