Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
Повернутися в гостьову
Додати коментарГість: ridik07
22.05.12 15:04
Незворушний торшер в пів-напруги світив економно
І щеміло з глибин (десь під серцем нерідко щемить),
І мелодія в тиші між інших блукала так скромно,
І просила вона: “Почекай, зупинися на мить.
Зупинись, озирнись, я скажу тобі щось надважливе,
Ти мене обери, хоч бувають стрункіші лади,
Ти послухай мене, хоча зовні я трохи тужлива,
Я тебе проведу, де ніхто ще з людей не ходив.
Я тобі покажу те, що зовні, і те, що насподі,
Що незримим є для заклопотаної голови,
Я — насправді це ти, я — одна із примхливих мелодій,
Ти прозрій хоч на мить і мене, невловиму, влови.
А не вловиш коли, то нічого вже тут не попишеш,
Як нерідко бува просто так, ні з чиєї вини,
Чисті звуки усі витікають з неквапної тиші
І впадають у тишу, якщо не почуті вони...”