14.04.17 23:39

Україно , Україно - степи і карпати,
Жаль тебе нам ,Україно,жаль нам, рідна мати.
Пережила ти , Вкраїно ,радість і тревоги,
Падала ти , на коліна й вставала на ноги.
Печеніги століттями тебе мордували,
Але наші князі славні тебе відстояли.
Шматували і татари тебе , Україно-
Сагайдачний , Дорошенко...- підняли з руїни.
Ляхам також ти, терпіла , сльозами вмивалась
Ти , терпіла та благала , вони насміхались.
Аж Богдан підняв до бою - сльозами омиту,
Вигнав геть з твоїх просторів , він Річ Посполиту.
Та не довго ота воля сонечком сіяла,
Бо прийшов твій старший брат - ти , знову страждала.
Розділяли тебе рідна на ліву і праву,
Катували як могли , знали свою справу.
Та й тоді ти , Україно , віри не втрачала,
Боролася як могла , жила , не вмирала.
На заході січовики , волю здобували,
А під Крут