Чому ти так вважаєш? Я не по себе в цьому вірші говорила. Це знаєш як крик душі, коли минуле повертається до тебе і після неприємної розмови іде, навіть не оглянувшись.... А залишається лиш пошматоване серце. В той момент коли я його писала, гадала що можу обдурити сама себе, зберегти відчуття польоту та як не крути я розбилась об камінь зі своіми мріями....
Повернутися в гостьову
Додати коментарГість: Именно Она
23.01.09 17:01
Чому ти так вважаєш? Я не по себе в цьому вірші говорила. Це знаєш як крик душі, коли минуле повертається до тебе і після неприємної розмови іде, навіть не оглянувшись.... А залишається лиш пошматоване серце. В той момент коли я його писала, гадала що можу обдурити сама себе, зберегти відчуття польоту та як не крути я розбилась об камінь зі своіми мріями....